"Дітей, їх особисту гідність і їх потреби
треба так само шанувати, як і старших,
і тільки поводячись з ними лагідно,
щиро, розумно, як з рівними, входячи
в їх спосіб думання, можна виховувати
чесних, щирих, правдолюбних і справді
вільних людей".
Іван Франко
Виховання - це творчість, це найвища коштовність, про яку повинні дбати і батьки, і педагоги. Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення особистості, дивом зростання паростків "Я" під нестерпною спекою впливів, моделей, чітко визначених шляхів виховання та способів становлення. У свій час Гельвецій, маючи на увазі величезну роль виховання в процесі становлення особистості, відзначав, що люди не народжуються, а стають тими ким вони є. Сьогодні на школу, а особливо на сільську, покладена велика відповідальність: формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією , готової до конкурентного вибору свого місця в житті.
Враховуючи сучасні вимоги до виховного процесу в навчальних закладах, у нашій школі створена програма творчого розвитку і саморозвитку особистості на базі особистісного підходу, яка дозволяє здійснювати завдання виховання, що у свою чергу призводить до вироблення специфічної структури виховної роботи в школі. Головне завдання - створення умов для розвитку особистості учня. Досягається це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі. Виховну систему роботи в нашій школі можна охарактеризувати так:
Загальні цілі та завдання виховання
Принцип виховання:
1. Принцип гуманізації і демократизації виховного процесу. Він означає, що вся виховна робота підпорядковується завданням формування громадянина незалежної України. Цей принцип реалізується наступним чином:
- при вивченні основ наук на уроках;
- при проведенні тематичних виховних годин;
- при проведенні спеціальних уроків народознавства;
- у процесі позашкільної роботи;
2.Принцип зв’язку виховання з реальним життям.
3. Виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності.
4. Єдність вимог і повага особистості.
5. Послідовність, систематичність і єдність виховних впливів.
6. Відповідність віковим та індивідуальним особливостям учнів.
7. Свідомість, самодіяльність та активність учнів.
Джерела організованого виховного впливу
* Сім’я
* Педагогічний колектив
* Учнівський колектив
* Громадськість
Зміст виховання
(основні напрямки виховної роботи в школі)
Педагогічний колектив впроваджує в свою діяльність Програму "Основні орієнтири виховання учнів".
- Ціннісне ставлення до себе;
- ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
- ціннісне ставлення до культури і мистецтва;
- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.
Методи і форми виховання
А. Макаренко говорив, що метод - це інструмент дотику до особистості. В своїй роботі використовуємо чотири групи методів :
І група : методи формування свідомості особистості учня (розповідь, пояснення, бесіда, диспут, приклад);
ІІ група: методи організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, привчання, вправи, доручення. створення виховних ситуацій);
ІІІ група: - методи стимулювання діяльності поведінки учня (метод залучення учнів до творчої діяльності, виконання творчих завдань, удосконалення моделей, виготовлення моделей, участь у олімпіадах і конкурсах);
- методи заохочення до навчальної діяльності школяра (система похвали та підбадьорювання, використання засобів масової інформації, матеріальні стимули(премії, подарунки);
ІV група : методи контролю за ефективністю виховання (облік результатів оцінки поведінки класним керівником, написання характеристики, ведення щоденника учнем, самоаналіз власної поведінки).
Планування виховної роботи школи
1. Загальношкільний план (де окремим пунктом йде виховна робота).
2. План роботи заступника директора з виховної роботи.
3. План роботи класних керівників.
4. План роботи бібліотеки.
5. План - сітка на кожен день.
Виховна система закладу має такі риси:
1. Суб’єктність і співпраця. В центрі уваги педагога повинна бути дитина та її свобода, а її розвиток розглядається як процес її самореалізації і саморозвитку, де передбачається свобода вибору дитиною. Дитина – суб’єкт в діяльності, а не об’єкт впливу педагога. Діяльність педагога з учнями – це співпраця на користь дитини.
2. Здійснення виховного процесу через різні види діяльності. Діяльність має задовольняти потреби особистості дитини у самоствердженні, самовизначенні, само актуалізації, саморегуляції, для чого в школі створюються умови через забезпечення дітей різними видами діяльності. Визначення видів діяльності відбувається через дослідження потреб дітей, їхніх уподобань. Види діяльності учнів в виховній роботі: фізична, етико-естетична, пізнавальна, комунікативна.
3. Створення середовища, збагаченого сенсорними стимулами. Гарний дизайн навчальних приміщень ( за можливості), естетичність, визнання досягнень учнів через стимули: дошка пошани, заохочення, створення ситуації успіху, відзначення переможців конкурсів, змагань на загальношкільних заходах, проведення щорічного конкурсу-огляду «Кращий учень року» в різних номінаціях, запровадження технології педагогічної підтримки.
4. Психологічне забезпечення. Діяльність класних керівників щодо виховання учнів здійснюється згідно з висновками і порадами практичного психолога . Система психологічної діагностики сприяє ефективності роботи педколективу з розвитку творчих здібностей учнів.
Поряд з традиційними формами, заходами використовуємо нові.
Форми і методи виховної системи НВК «ЗНЗ - ДНЗ»
Методи Форми
Виховання Масові
свідомості
- бесіда - читацька конференція
- лекція - тематичні вечори
- диспут - вікторини
- приклад - свята
Формування суспільної Групові
поведінки
- педагогічна вимога - КВК
- громадська думка - години спілкування
- доручення - випуск газети
- створення виховної ситуації - творчі справи
Стимулювання Індивідуальні
діяльності і поведінки
- змагання - бесіди
- заохочення - консультації
- покарання - зустрічі
- класні та шкільні проекти
Контролю та аналізу Наочні
ефективності виховання
- виставки
- презентації проектів
- кінолекторії